загальник Загальник, -ка м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках загальник — зага́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови загальник — -а, ч., перев. мн. Часто повторюваний усім відомий вислів, банальна фраза. Великий тлумачний словник сучасної мови загальник — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. Словник синонімів української мови загальник — Зага́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.) загальник — ЗАГА́ЛЬНИК, а, ч., перев. мн. Часто повторюваний, усім відомий вислів, банальна фраза. До другої [бесіди] Ігор підготується краще. Загальників у його мові вже не буде (Шовк., Людина.. Словник української мови в 11 томах