загублюватися

загу́блюватися

-ююся, -юєшся, недок., рідко, загубитися, -гублюся, -губишся; мн. загубляться; док.

1》 тільки 2 ос. Пропадати, губитися через неуважність кого-небудь; прот. знаходитися.

2》 Ставати невидимим, непомітним на тлі або серед чого-небудь.

|| Зникати з поля зору, змішуючись із ким-, чим-небудь.

|| Переставати сприйматися, відчуватися, втрачаючи свою силу (про звуки, запахи і т. ін.).

|| Зникати, стікаючи куди-небудь (про воду).

3》 від кого, де і без додатка. Залишатися без кого-небудь, відставши, заблукавши десь.

4》 тільки 3 ос. Зникати, втрачатися поступово.

5》 тільки 3 ос., перен., рідко. Залишатися забутим, знехтуваним, невикористаним.

Значення в інших словниках

1. загублюватися — загу́блюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. загублюватися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
3. загублюватися — ЗАГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ЗАГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. загу́бляться; док. 1. тільки 3 ос. Пропадати, губитися через неуважність кого-небудь; протилежне знаходитися.  Словник української мови в 11 томах