Великий тлумачний словник сучасної мови

загучати

загуча́ти

-чу, -чиш, док., розм., рідко.

Почати гучати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. загучати — загуча́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. загучати — ЗАГУЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм., рідко. Почати гучати. Бухнув здоровенний сніп проміння від землі аж під небо і щось глухо загучало (Фр., VIII, 1952, 406); Шпурнув Яким раз, другий камінням у вербу, поцілив і в осяче гніздо, аж мушня роєм загучала, стала вилітати з верби (Ков., Світ.., 1960, 9).  Словник української мови в 11 томах