задеревілий

задереві́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до задеревіти.

|| у знач. прикм. Задеревілі ноги.

Значення в інших словниках

1. задеревілий — задереві́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. задеревілий — ЗАДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до задереві́ти. Оля дивилась на сестру з розкритими устами, задеревіла з великого здивування, а може зо страху (Вільде, Винен.., 1959, 25); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах