задобрюваний

задо́брюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до задобрювати.

Значення в інших словниках

1. задобрюваний — задо́брюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. задобрюваний — ЗАДО́БРЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до задо́брювати. Хтось конче потребує, щоб люди різали й убивали один одного. В ім'я чого? В ім'я “свого”, привласненого собі й задобрюваного Бога (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах