задобрювання

задо́брювання

-я, с.

Дія за знач. задобрювати.

Значення в інших словниках

1. задобрювання — задо́брювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. задобрювання — ЗАДО́БРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. задо́брювати. Юрко, стаючи на хибну стежку задобрювання брата коханої дівчини, накинув Микитці на плечі свою куртку (Ю. Янов., Мир, 1956, 220).  Словник української мови в 11 томах