задосить
задо́сить
присл., розм.
Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна.
|| у знач. присудк. сл. Цілком вистачає.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизадо́сить
присл., розм.
Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна.
|| у знач. присудк. сл. Цілком вистачає.
Великий тлумачний словник сучасної української мови