задощити

задощи́ти

-ить, док., розм.

Почати дощити (про настання обложних дощів).

|| безос.

Значення в інших словниках

1. задощити — задощи́ти дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. задощити — ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В.  Словник синонімів української мови
3. задощити — ЗАДОЩИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів). Задощила осінь; // безос. Як погода добра, то в нас — рай земний; зате як задощить, то така твань (Мирний, V, 1955, 419); В кінці жовтня задощило. Важкі олов’яно-сірі хмари густо облягли обрій (Коз., Сальвія, 1956, 151).  Словник української мови в 11 томах