задощити

ЗАДОЩИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів).

Задощила осінь;

// безос.

Як погода добра, то в нас — рай земний; зате як задощить, то така твань (Мирний, V, 1955, 419);

В кінці жовтня задощило. Важкі олов’яно-сірі хмари густо облягли обрій (Коз., Сальвія, 1956, 151).

Значення в інших словниках

1. задощити — задощи́ти дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. задощити — -ить, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задощити — ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В.  Словник синонімів української мови