зайво
за́йво
присл.
1》 рідко. Те саме, що марно.
2》 у знач. присудк. сл. Даремно, непотрібно.
Не зайво — слід, варто.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиза́йво
присл.
1》 рідко. Те саме, що марно.
2》 у знач. присудк. сл. Даремно, непотрібно.
Не зайво — слід, варто.
Великий тлумачний словник сучасної української мови