заказник

зака́зник

-азника, ч.

Територія, виділена зі спільного користування з метою збереження, відтворення та відновлення окремих чи декількох компонентів природи та підтримання загальної екологічної рівноваги.

|| Місце тимчасової заборони полювання.

Значення в інших словниках

1. заказник — зака́зни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. заказник — Територія, в межах якої постійно або тимчасово заборонені окремі види господарської діяльності для забезпечення охорони одного, або декількох видів живих організмів, або екологічних компонентів, або пейзажного характеру місцевості.  Словник термінів з агрофітоценології
3. заказник — ЗАКА́ЗНИ́К, а́зника́, ч. Місце тимчасової заборони полювання. Створено.. господарства, де налагоджена єгерська охорона [пернатої дичини], визначені сезонні заказники (Веч. Київ...  Словник української мови в 11 томах
4. заказник — рос. заповедник територія, (акваторія) на якій протягом певного часу заборонено ("заказано") господарське користування частиною природних ресурсів.  Eкономічна енциклопедія