1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заказник

зака́зник

-азника, ч.

Територія, виділена зі спільного користування з метою збереження, відтворення та відновлення окремих чи декількох компонентів природи та підтримання загальної екологічної рівноваги.

|| Місце тимчасової заборони полювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заказник — зака́зни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заказник — Територія, в межах якої постійно або тимчасово заборонені окремі види господарської діяльності для забезпечення охорони одного, або декількох видів живих організмів, або екологічних компонентів, або пейзажного характеру місцевості. Словник термінів з агрофітоценології
  3. заказник — ЗАКА́ЗНИ́К, а́зника́, ч. Місце тимчасової заборони полювання. Створено.. господарства, де налагоджена єгерська охорона [пернатої дичини], визначені сезонні заказники (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах
  4. заказник — рос. заповедник територія, (акваторія) на якій протягом певного часу заборонено ("заказано") господарське користування частиною природних ресурсів. Eкономічна енциклопедія