заказник

рос. заповедник

територія, (акваторія) на якій протягом певного часу заборонено ("заказано") господарське користування частиною природних ресурсів. 3. створюють для охорони й відтворення об'єктів тваринного й рослинного світу, збереження ландшафтів, мальовничих краєвидів, фрагментів неживої природи (печер тощо). У 3. організовано охорону об'єктів природи, підгодівлю тварин і птахів, створено умови для розведення тварин і риб. У 3. можна вирощувати с.-г. культури, видобувати торф та проводити іншу господарську діяльність, враховуючи біологічні особливості об'єкта природи, що охороняється, і не завдавати йому шкоди.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заказник — зака́зни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заказник — ЗАКА́ЗНИ́К, а́зника́, ч. Місце тимчасової заборони полювання. Створено.. господарства, де налагоджена єгерська охорона [пернатої дичини], визначені сезонні заказники (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах
  3. заказник — Територія, в межах якої постійно або тимчасово заборонені окремі види господарської діяльності для забезпечення охорони одного, або декількох видів живих організмів, або екологічних компонентів, або пейзажного характеру місцевості. Словник термінів з агрофітоценології
  4. заказник — -азника, ч. Територія, виділена зі спільного користування з метою збереження, відтворення та відновлення окремих чи декількох компонентів природи та підтримання загальної екологічної рівноваги. || Місце тимчасової заборони полювання. Великий тлумачний словник сучасної мови