Великий тлумачний словник сучасної мови

закандзюблений

закандзю́блений

-а, -е, розм.

Який закандзюбився, загнувся.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. закандзюблений — закандзю́блений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. закандзюблений — ЗАКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Який закандзюбився, загнувся. Вона наставила над моїм ротом сво, суху із аакандзюбленими пальцями руку й люто просичала: — Цить! Мовчи!.. (Мирний, IV, 1955, 333).  Словник української мови в 11 томах