Великий тлумачний словник сучасної мови

заканючити

заканю́чити

-чу, -чиш, док., зневажл.

Почати канючити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заканючити — заканю́чити дієслово доконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. заканючити — ЗАКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., зневажл. Почати канючити. — Може, й отой шматок толю віддаси мені? — знову заканючив Льошка (Мокр., Острів.., 1961, 30).  Словник української мови в 11 томах
  3. заканючити — Заканю́чити, -чу, -чиш гл. Заклянчить.  Словник української мови Грінченка