заканючити

Заканю́чити, -чу, -чиш

гл. Заклянчить.

Значення в інших словниках

1. заканючити — заканю́чити дієслово доконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. заканючити — -чу, -чиш, док., зневажл. Почати канючити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заканючити — ЗАКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., зневажл. Почати канючити. — Може, й отой шматок толю віддаси мені? — знову заканючив Льошка (Мокр., Острів.., 1961, 30).  Словник української мови в 11 томах