Значення в інших словниках
-
закрутиголова —
закрути́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота непутяща людина) розм.
Орфографічний словник української мови
-
закрутиголова —
див. звабник
Словник синонімів Вусика
-
закрутиголова —
ЗАКРУТИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Непутяща людина. [Василь:] Домаха мене покинула і сина взяла, сина!.. [Митрохван:] І добре зробила! А що з таким закрутиголовою більше робить, як не плюнуть на нього? (Крон., II, 1958, 178).
Словник української мови в 11 томах