закрутиголова

закрути́голова

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

непутяща людина)

розм.

Значення в інших словниках

1. закрутиголова — див. звабник  Словник синонімів Вусика
2. закрутиголова — -и, ч. і ж., розм. Непутяща людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закрутиголова — ЗАКРУТИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Непутяща людина. [Василь:] Домаха мене покинула і сина взяла, сина!.. [Митрохван:] І добре зробила! А що з таким закрутиголовою більше робить, як не плюнуть на нього? (Крон., II, 1958, 178).  Словник української мови в 11 томах