закурювання

заку́рювання

-я, с.

Дія за знач. закурювати.

Значення в інших словниках

1. закурювання — заку́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. закурювання — ЗАКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́рювати. Одна [риба] йшла на засіл, інша — на закурювання, а інша — на обід рибалкам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).  Словник української мови в 11 томах