закурювання

заку́рювання

-я, с.

Дія за знач. закурювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закурювання — заку́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закурювання — ЗАКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́рювати. Одна [риба] йшла на засіл, інша — на закурювання, а інша — на обід рибалкам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах