закурювання

заку́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закурювання — -я, с. Дія за знач. закурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закурювання — ЗАКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́рювати. Одна [риба] йшла на засіл, інша — на закурювання, а інша — на обід рибалкам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах