закурювання
ЗАКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́рювати.
Одна [риба] йшла на засіл, інша — на закурювання, а інша — на обід рибалкам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закурювання — заку́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- закурювання — -я, с. Дія за знач. закурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови