замиготіти

замиготі́ти

-тить, док.

Підсил. до замигтіти.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. замиготіти — замиготі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замиготіти — (аж) і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх. Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т. ін. Мар’я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила.  Фразеологічний словник української мови
3. замиготіти — ЗАМИГОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до замигті́ти. В одчинені двері проти зелених жаб на килимі замиготіли голови (Н.-Лев., III, 1956, 47); Пройшло ж більше півгодини, як між деревами замиготіла його постать (Трубл.  Словник української мови в 11 томах