замиготіти
замиготі́ти
-тить, док.
Підсил. до замигтіти.
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замиготіти — замиготі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замиготіти — (аж) і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх. Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т. ін. Мар’я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. Фразеологічний словник української мови
- замиготіти — ЗАМИГОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до замигті́ти. В одчинені двері проти зелених жаб на килимі замиготіли голови (Н.-Лев., III, 1956, 47); Пройшло ж більше півгодини, як між деревами замиготіла його постать (Трубл. Словник української мови в 11 томах