замигтіти

замигті́ти

ить, док.

1》 Почати мигтіти, рухатися, то з'являючись, то зникаючи на короткий час.

2》 Завиднітися, швидко з'являючись і зникаючи одне за одним, заступаючи одне одного.

3》 Вирізнитися, сяючи нерівним, миготливим світлом; заблимати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замигтіти — замигті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замигтіти — в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Фразеологічний словник української мови
  3. замигтіти — ЗАМИГТІ́ТИ, ти́ть, док. 1. Почати мигтіти, рухатися, то з’являючись, то зникаючи на короткий час. На вулиці чорна свита виявилась, одна й друга; замигтіли плахти, намітки, потупали діти (Вовчок, І, 1955, 164); Музика вдарила, юрба стрепенулась... Словник української мови в 11 томах