замигтіти
замигті́ти
-тить, док.
1》 Почати мигтіти, рухатися, то з'являючись, то зникаючи на короткий час.
2》 Завиднітися, швидко з'являючись і зникаючи одне за одним, заступаючи одне одного.
3》 Вирізнитися, сяючи нерівним, миготливим світлом; заблимати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замигтіти — замигті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замигтіти — в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Фразеологічний словник української мови
- замигтіти — ЗАМИГТІ́ТИ, ти́ть, док. 1. Почати мигтіти, рухатися, то з’являючись, то зникаючи на короткий час. На вулиці чорна свита виявилась, одна й друга; замигтіли плахти, намітки, потупали діти (Вовчок, І, 1955, 164); Музика вдарила, юрба стрепенулась... Словник української мови в 11 томах