замигтіти

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко); В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замигтіти — замигті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замигтіти — -тить, док. 1》 Почати мигтіти, рухатися, то з'являючись, то зникаючи на короткий час. 2》 Завиднітися, швидко з'являючись і зникаючи одне за одним, заступаючи одне одного. 3》 Вирізнитися, сяючи нерівним, миготливим світлом; заблимати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замигтіти — ЗАМИГТІ́ТИ, ти́ть, док. 1. Почати мигтіти, рухатися, то з’являючись, то зникаючи на короткий час. На вулиці чорна свита виявилась, одна й друга; замигтіли плахти, намітки, потупали діти (Вовчок, І, 1955, 164); Музика вдарила, юрба стрепенулась... Словник української мови в 11 томах