замиготіти
(аж) і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх. Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т. ін. Мар’я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний); Вперше за весь час (бесіди) академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко).
в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко); В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський).
Значення в інших словниках
- замиготіти — замиготі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замиготіти — -тить, док. Підсил. до замигтіти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замиготіти — ЗАМИГОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до замигті́ти. В одчинені двері проти зелених жаб на килимі замиготіли голови (Н.-Лев., III, 1956, 47); Пройшло ж більше півгодини, як між деревами замиготіла його постать (Трубл. Словник української мови в 11 томах