заохота

заохо́та

-и, ж., рідко.

Те саме, що заохочування.

Значення в інших словниках

1. заохота — заохо́та іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заохота — Заохо́та. Охота, нахил, бажання. Дав би Бог всемогучий і другим членам заохоту до доброго діла, - то в короткім часі, таки сего року, бисьмо побудовали свою власну хату (Б., 1895, 10, 4) // порівн. пол.  Українська літературна мова на Буковині
3. заохота — (дія) заохочення, заохочування; (річ) нагорода, премія; п! ПОХВАЛЬБА.  Словник синонімів Караванського
4. заохота — Заохо́та, -ти ж. Поощреніе. Желех.  Словник української мови Грінченка