заохота
заохо́та
-и, ж., рідко.
Те саме, що заохочування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заохота — заохо́та іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- заохота — Заохо́та. Охота, нахил, бажання. Дав би Бог всемогучий і другим членам заохоту до доброго діла, - то в короткім часі, таки сего року, бисьмо побудовали свою власну хату (Б., 1895, 10, 4) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
- заохота — (дія) заохочення, заохочування; (річ) нагорода, премія; п! ПОХВАЛЬБА. Словник синонімів Караванського
- заохота — Заохо́та, -ти ж. Поощреніе. Желех. Словник української мови Грінченка