1. Українська літературна мова на Буковині

заохота

Заохо́та. Охота, нахил, бажання. Дав би Бог всемогучий і другим членам заохоту до доброго діла, - то в короткім часі, таки сего року, бисьмо побудовали свою власну хату (Б., 1895, 10, 4)

// порівн. пол. zachęta — заохочення, стимул, stanowić zachętę (do czegoś) — сприяти, викликати бажання, нахил (до чогось).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заохота — заохо́та іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заохота — (дія) заохочення, заохочування; (річ) нагорода, премія; п! ПОХВАЛЬБА. Словник синонімів Караванського
  3. заохота — -и, ж., рідко. Те саме, що заохочування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заохота — Заохо́та, -ти ж. Поощреніе. Желех. Словник української мови Грінченка