1. Орфографічний словник української мови

заохота

заохо́та

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заохота — Заохо́та. Охота, нахил, бажання. Дав би Бог всемогучий і другим членам заохоту до доброго діла, - то в короткім часі, таки сего року, бисьмо побудовали свою власну хату (Б., 1895, 10, 4) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
  2. заохота — (дія) заохочення, заохочування; (річ) нагорода, премія; п! ПОХВАЛЬБА. Словник синонімів Караванського
  3. заохота — -и, ж., рідко. Те саме, що заохочування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заохота — Заохо́та, -ти ж. Поощреніе. Желех. Словник української мови Грінченка