Великий тлумачний словник сучасної мови

запанікувати

запанікува́ти

-ую, -уєш, док.

Почати панікувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запанікувати — запанікува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. запанікувати — ЗАПАНІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати панікувати. Він ніколи не бачив довкола себе такого знавіснілого моря і, мабуть, тому так швидко і легко запанікував (П. Загребельний); Гуллівера не треба попереджати. Запанікує, почне тікати з міста (А. Кокотюха).  Словник української мови у 20 томах