запевнений

запе́внений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до запевнити.

|| запевнено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. запевнений — запе́внений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запевнений — Запе́внений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. запевнений — ЗАПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́внити; // запе́внено, безос. присудк. сл. Їм [опришкам] було обіцяно нагороду і запевнено їх, що пани для них більше не страшні (Гжицький, Опришки, 1962, 226).  Словник української мови в 11 томах