запевнений

ЗАПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́внити;

// запе́внено, безос. присудк. сл.

Їм [опришкам] було обіцяно нагороду і запевнено їх, що пани для них більше не страшні (Гжицький, Опришки, 1962, 226).

Значення в інших словниках

1. запевнений — запе́внений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запевнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запевнити. || запевнено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запевнений — Запе́внений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)