запирати
запира́ти
I -аю, -аєш, недок., заперти, -пру, -преш, док., перех., розм.
1》 що. Замикати на замок, засув і т. ін.
|| тільки док., перен., діал. Заборонити доступ куди-небудь.
2》 кого, що де. Замикати в якому-небудь місці, приміщенні.
|| перев. док., кого куди, у сполуч. зі сл. у тюрму, в острог і т. ін., перен. Позбавляти волі, ув'язнювати. Запирати дух у грудях.
II -аю, -аєш, недок., запрати, -перу, -переш, док., перех.
1》 Прати окремі забруднені місця на білизні, одязі і т. ін.
2》 Робити білизну рудою, сірою, погано, невміло перучи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови