запорощати

запороща́ти

і запорощити, -щу, -щиш, док., розм.

1》 Почати дрібно, але з силою вдаряти по чому-небудь (про дощ).

|| Заторохтіти, сиплючись (про дрібні предмети).

2》 перен. Заговорити дуже швидко.

Значення в інших словниках

1. запорощати — запороща́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. запорощати — ЗАПОРОЩА́ТИ і ЗАПОРОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. 1. Почати дрібно, але з силою ударяти по чому-небудь (про дощ). Важкі краплі запорощали у вікно, а вслід за тим далеко в небі метнулась вогненна блискавиця (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах
3. запорощати — Запороща́ти, -щу́, -щи́ш гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.  Словник української мови Грінченка