запорощати

Запороща́ти, -щу́, -щи́ш

гл.

1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав.

2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.

Значення в інших словниках

1. запорощати — і запорощити, -щу, -щиш, док., розм. 1》 Почати дрібно, але з силою вдаряти по чому-небудь (про дощ). || Заторохтіти, сиплючись (про дрібні предмети). 2》 перен. Заговорити дуже швидко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запорощати — запороща́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. запорощати — ЗАПОРОЩА́ТИ і ЗАПОРОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. 1. Почати дрібно, але з силою ударяти по чому-небудь (про дощ). Важкі краплі запорощали у вікно, а вслід за тим далеко в небі метнулась вогненна блискавиця (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах