запотілий

запоті́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до запотіти.

Значення в інших словниках

1. запотілий — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
2. запотілий — запоті́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. запотілий — ЗАПОТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запоті́ти. — Добрий день панству! — додав [каштан], обертаючися до товариства, хоч не міг нікого розпізнати через запотілі окуляри (Фр., VI, 1951, 409); Підлітки пообліплювали всі вікна, ..  Словник української мови в 11 томах