запустіння

запусті́ння

-я, с.

Дія та її результат за знач. запустіти.

Значення в інших словниках

1. запустіння — запусті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. запустіння — ЗАПУСТІ́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. запусті́ти. Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах