Великий тлумачний словник сучасної мови

запустілість

запусті́лість

-лості, ж.

Стан за знач. запустілий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запустілість — запусті́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. запустілість — ЗАПУСТІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. запусті́лий. Голови колгоспів брали участь в роздяганні цього сталевого велетня, тягли звідси різне обладнання, труби.. Зараз тягти вже нічого, дух запустілості панує всюди, павуки переснували все судно (Гончар, Тронка, 1963, 239).  Словник української мови в 11 томах