Словник української мови в 11 томах

запустілість

ЗАПУСТІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. запусті́лий.

Голови колгоспів брали участь в роздяганні цього сталевого велетня, тягли звідси різне обладнання, труби.. Зараз тягти вже нічого, дух запустілості панує всюди, павуки переснували все судно (Гончар, Тронка, 1963, 239).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запустілість — -лості, ж. Стан за знач. запустілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запустілість — запусті́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови