Орфографічний словник української мови

запустілість

запусті́лість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запустілість — -лості, ж. Стан за знач. запустілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запустілість — ЗАПУСТІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. запусті́лий. Голови колгоспів брали участь в роздяганні цього сталевого велетня, тягли звідси різне обладнання, труби.. Зараз тягти вже нічого, дух запустілості панує всюди, павуки переснували все судно (Гончар, Тронка, 1963, 239).  Словник української мови в 11 томах