Орфографічний словник української мови

запустілий

запусті́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запустілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до запустіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запустілий — Спорожнілий, залишений, покинутий, безлюдний, занеханий, занедбаний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. запустілий — ЗАПУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запусті́ти. Знайшов я город наш: стоїть запустілий, Тини поламались, садок погорів… (Щог.  Словник української мови в 11 томах