Великий тлумачний словник сучасної мови

запілля

запі́лля

-я, с., рідко.

Те саме, що підпілля.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запілля — запі́лля іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. запілля — запілля військ. тил (ст): Світова війна виказала, що запасові старшини йшли до боєвої лінії в першу чергу, а активні – оставалися в запіллю, щоб виховувати резерви (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. запілля — ПІДВА́Л (приміщення під першим поверхом будинку, часто призначене для зберігання продуктів, товарів і т. ін.), ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ рідше, ПІДПІ́ЛЛЯ рідше, ЗАПІ́ЛЛЯ рідше, ПИВНИ́ЦЯ діал.; СУТЕРЕ́НИ (СУТЕРИ́НИ) діал. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. запілля — Запі́лля, -лля, -ллю, в -ллі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запілля — ЗАПІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Те саме, що підпі́лля. А в запіллі, в схованці тісній, При лампаді, тьмяній, неясній Левський пише хартію нову (Воронько, Драгі.., 1959, 91); — Вірно!...  Словник української мови в 11 томах
  6. запілля — Запілля, -ля с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.  Словник української мови Грінченка