запілля

ЗАПІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Те саме, що підпі́лля.

А в запіллі, в схованці тісній, При лампаді, тьмяній, неясній Левський пише хартію нову (Воронько, Драгі.., 1959, 91);

— Вірно! Пропаганду нам треба поліпшити, час виходити з глибокого запілля на люди, — підтримав Гірняка Рубанюк (Цюпа, Назустріч.., 1958, 247).

Значення в інших словниках

1. запілля — -я, с., рідко. Те саме, що підпілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запілля — запі́лля іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. запілля — запілля військ. тил (ст): Світова війна виказала, що запасові старшини йшли до боєвої лінії в першу чергу, а активні – оставалися в запіллю, щоб виховувати резерви (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. запілля — ПІДВА́Л (приміщення під першим поверхом будинку, часто призначене для зберігання продуктів, товарів і т. ін.), ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ рідше, ПІДПІ́ЛЛЯ рідше, ЗАПІ́ЛЛЯ рідше, ПИВНИ́ЦЯ діал.; СУТЕРЕ́НИ (СУТЕРИ́НИ) діал. (перев.  Словник синонімів української мови
5. запілля — Запі́лля, -лля, -ллю, в -ллі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. запілля — Запілля, -ля с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.  Словник української мови Грінченка