запільний

ЗАПІ́ЛЬНИЙ¹ , а, е, рідко. Стос. до запілля.

Огей згадує часи запільної боротьби, втечі, повернення і, нарешті, після довгої кривавої боротьби — влада робітників (Досв., Вибр., 1959, 205);

До Валі сходились всі ниті Запільних справ (Ус., І сьогодні.., 1957, 115).

ЗАПІ́ЛЬНИЙ², а, е, с. г. Який знаходиться за полями, що обробляються, за нивами.

Що ж до насаджень троянди і лаванди, то їх розміщують у запільному клину, оскільки вони залишаються на одному місці до 20 і більше років (Ол. та ефір. культ., 1956, 312);

На запільних і прифермських ділянках люцерну можна сіяти весною чистим суцільно-рядковим способом (Хлібороб Укр., 7, 1964, 9).

ЗАПІ́ЛЬНИЙ³: Запі́льне вікно́ — вікно у давній селянській хаті, що знаходиться над полом.

Як тільки сонце кидає в запільне вікно свої ласкаві промінчики, — я беру невеличке барильце з водою і приєднуюсь до косарів (М. Ол., Чуєш.., 1959, 80).

Значення в інших словниках

1. запільний — I -а, -е, рідко. Стос. до запілля. II -а, -е, с. г. Який знаходиться за полями, що обробляються, за нивами. III : Запільне вікно — вікно у давній селянській хаті, що знаходиться над полом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запільний — запі́льний 1 прикметник підпільний рідко запі́льний 2 прикметник який знаходиться за полем запі́льний 3 прикметник який знаходиться над полом  Орфографічний словник української мови