запільний

запі́льний

I -а, -е, рідко.

Стос. до запілля.

II -а, -е, с. г.

Який знаходиться за полями, що обробляються, за нивами.

III :

Запільне вікно — вікно у давній селянській хаті, що знаходиться над полом.

Значення в інших словниках

1. запільний — запі́льний 1 прикметник підпільний рідко запі́льний 2 прикметник який знаходиться за полем запі́льний 3 прикметник який знаходиться над полом  Орфографічний словник української мови
2. запільний — ЗАПІ́ЛЬНИЙ¹ , а, е, рідко. Стос. до запілля. Огей згадує часи запільної боротьби, втечі, повернення і, нарешті, після довгої кривавої боротьби — влада робітників (Досв., Вибр., 1959, 205); До Валі сходились всі ниті Запільних справ (Ус., І сьогодні..  Словник української мови в 11 томах