Орфографічний словник української мови

запільний

запі́льний 1

прикметник

підпільний

рідко

запі́льний 2

прикметник

який знаходиться за полем

запі́льний 3

прикметник

який знаходиться над полом

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запільний — I -а, -е, рідко. Стос. до запілля. II -а, -е, с. г. Який знаходиться за полями, що обробляються, за нивами. III : Запільне вікно — вікно у давній селянській хаті, що знаходиться над полом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запільний — ЗАПІ́ЛЬНИЙ¹ , а, е, рідко. Стос. до запілля. Огей згадує часи запільної боротьби, втечі, повернення і, нарешті, після довгої кривавої боротьби — влада робітників (Досв., Вибр., 1959, 205); До Валі сходились всі ниті Запільних справ (Ус., І сьогодні..  Словник української мови в 11 томах