запільник —
ЗАПІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що підпі́льник. Юні патріоти виконують доручення партизанів, здійснюють їх зв’язок з міськими запільниками, діють як підпільні агітатори у власному селі (Смолич, VI, 1959, 219).
Словник української мови в 11 томах