зарюмати

зарю́мати

-аю, -аєш, док., розм.

1》 неперех. Те саме, що заплакати 1).

2》 перех. Плачучи, зробити припухлим, червоним (очі, обличчя).

Значення в інших словниках

1. зарюмати — зарю́мати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зарюмати — ЗАРЮ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Те саме, що запла́кати 1. Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (Котл.  Словник української мови в 11 томах
3. зарюмати — Зарю́мати, -маю, -єш гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.  Словник української мови Грінченка